Що таке IP-адреса

ІР-адреса (ай-пі адреса, скорочення від англ. Internet Protocol Address) — унікальний ідентифікатор (адреса) пристрою (зазвичай комп'ютера), підключеного до локальної мережі або Інтернет.

Доступно та коротко

У загальному випадку, IP-адреса це набір з чотирьох чисел від 0 до 255, розділених точками. Наприклад, 10.11.12.240.

Ця адреса однозначно ідентифікує комп'ютер у межах мережі, до якої він підключений.

IP-адреса не є достатнім набором параметрів налаштувань для коректної роботи комп'ютера в мережі - зазвичай разом з IP-адресою видається (призначається) ще кілька значень - маска мережі, шлюз мережі та адреси dns-серверів.

У разі PPPoE з'єднання, всі параметри, включаючи IP-адресу призначаються комп'ютеру сервером при проходженні процедури авторизації з використанням логіну і пароля - користувачеві нічого крім них вводити не доводиться.

Тим не менш, на основі IP-адресації побудовано все функціонування Інтернету.

Окремо варто відзначити різницю між внутрішніми IP-адресами (синоніми фейкові, сірі IP-адреси) та зовнішніми IP-адресами (синонім реальна або біла IP-адреса). За замовчуванням, для користувачів мережі Фрегат призначаються внутрішні IP-адреси (виду 10.*.*.*), за бажанням абонента може бути підключена додаткова зовнішня IP-адреса.

Докладніше для тих, хто цікавиться

IP-адреса являє собою 32-бітове (за версією IPv4) або 128-бітове (за версією IPv6) двійкове число. Зручною формою запису IP-адреси (IPv4) є запис як чотирьох десяткових чисел (від 0 до 255), розділених точками, наприклад, 192.168.0.1. (або 128.10.2.30 - традиційна десяткова форма подання адреси, а 10000000 00001010 00000010 00011110 - двійкова форма подання цієї ж адреси).

IP-адреси є основним типом адрес, на підставі яких мережевий рівень протоколу IP передає пакети між мережами. IP-адреса призначається адміністратором під час конфігурування комп'ютерів та маршрутизаторів.

IP-адреса складається з двох частин: номери мережі та номери вузла. У разі ізольованої мережі її адреса може бути обрана адміністратором із спеціально зарезервованих для таких мереж блоків адрес (192.168.0.0/16, 172.16.0.0/12 або 10.0.0.0/8). Якщо мережа повинна працювати як складова частина Інтернету, то адреса мережі видається провайдером або регіональним інтернет-реєстратором (Regional Internet Registry, RIR).

Усього існує п'ять RIR: ARIN, що обслуговує Північну Америку; APNIC, який обслуговує країни Південно-Східної Азії; AfriNIC, що обслуговує країни Африки; LACNIC, що обслуговує країни Південної Америки та басейну Карибського моря; та RIPE NCC, що обслуговує Європу, Центральну Азію, Близький Схід. Регіональні реєстратори отримують номери автономних систем та великі блоки адрес у ICANN, а потім видають номери автономних систем та блоки адрес меншого розміру локальним інтернет-реєстраторам (Local Internet Registries, LIR), які зазвичай є великими провайдерами.

Номер вузла у протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Маршрутизатор за визначенням входить відразу в кілька мереж. Тому кожен порт маршрутизатора має власну IP-адресу. Кінцевий вузол також може входити до декількох IP-мереж. У цьому випадку комп'ютер повинен мати кілька IP-адрес, за кількістю мережевих зв'язків. Таким чином, IP-адреса характеризує не окремий комп'ютер або маршрутизатор, а одне мережеве з'єднання.

Класи IP-адрес.

Яка частина адреси належить до номера мережі, яка до номера вузла, визначається значеннями перших біт адреси. Значення цих біт є також ознаками того, до якого класу належить та чи інша IP-адреса.

Безкласова адресація

З другої половини 90-х років XX століття класова маршрутизація повсюдно витіснена безкласовою маршрутизацією, при якій кількість адрес у мережі визначається тільки і виключно маскою підмережі.

Особливі IP-адреси

У протоколі IP існує кілька угод про особливу інтерпретацію IP-адрес:

  • якщо вся IP-адреса складається тільки з двійкових нулів, то вона позначає адресу того вузла, який згенерував цей пакет; цей режим використовується лише в деяких повідомленнях ICMP;
  • якщо в полі номера мережі стоять тільки нулі, то за замовчуванням вважається, що вузол призначення належить тій самій мережі, що й вузол, який надіслав пакет;
  • Якщо всі двійкові розряди IP-адреси дорівнюють 1, то пакет з такою адресою призначення повинен розсилатися всім вузлам, що знаходяться в тій же мережі, що і джерело цього пакета. Таке розсилання називається обмеженим широкомовним повідомленням (limited broadcast);

  • якщо в полі номера вузла призначення стоять лише одиниці, то пакет, що має таку адресу, розсилається всім вузлам мережі із заданим номером мережі.
    . Наприклад, у мережі 192.190.21.0 з маскою 255.255.255.0 пакет із адресою 192.190.21.255 доставляється всім вузлам мережі цієї мережі. Таке розсилання називається широкомовним повідомленням (broadcast).

Динамічні IP-адреси

IP-адресу називають динамічною, якщо вона призначається автоматично при підключенні пристрою до мережі та використовується протягом обмеженого проміжку часу, як правило, до завершення сеансу підключення.

Зовнішня IP

Реальна (зовнішня) IP-адреса потрібна в тому випадку, коли клієнт бажає, щоб його комп'ютер був доступний із зовнішнього Інтернету.

Приклади для чого може бути потрібна дана послуга:

  • Використання специфічного програмного забезпечення, яке потребує віддаленого прямого доступу.
  • Отримання можливості вказувати як SMTP-сервер для E-mail - будь-який поштовий сервер
  • Використання IP-телефонії, яку надає стороння компанія.
  • Організація сервера, доступного із зовнішнього Інтернету та інше.

Замовити "Зовнішній IP" можна у Вашому особистому кабінеті заходь у Список сервісів — Опції — Замовити.